Кожен має улюблені місця з дитинства. Або з юності. Або і те, і те – і з походом) Сьогодні була по роботі на Пирогівській, день настільки сонячний і теплий, що відмовити в задоволенні покататися на Канатці не змогла собі) Загалом їжу і згадую історію юності.

Не відзначатиму і писатиму імен – усі стали люди дорослі та солідні, але поки їхала, до вух посміхалася: справа була ввечері, робити було нічого, 21 рік у голові і жодних зобов’язань)

Пішли ми з колегою – молодим і бешкетним – на Дельфін після роботи послухати гуркіт хвиль. Годин 9 вечора, пізній грудень, легкий мороз, дві пляшки Приморського рожевого, пірси з бурульками, філософські міркування про таємниці буття на найближчі 25 років – відмінний набір)))

Золота ера одеського телебачення ще навіть не на порозі, але вже постукує підборами, і як же без нашого бачення та розуміння ситуації?!) Ніяк.

Ну, і випили ми те вино, він більше, я менше, але вино погане, хміль недитячий відчула сильно й одразу, а оскільки з алкоголем я ніколи не дружила, та й Іхтіандр на два дні мене не спокушав спокусою, на половині своєї пляшки я зупинилася. Колега ж допив свою, та й мою – не пропадати ж добру!)

До 12-ї ночі, трохи замерзнувши, пішли додому. 94 рік, траса здоров’я, місяць у фраку разом із мороком під ручку. І тут у районі Канатної дороги ловить мій колега “білочку” таку серйозну – починаються у нього галюцинації від цього сурогатного, зважаючи на все, вина.

Він зупиняється біля стовпа Канатки і починає ним підніматися до кабінки, де бачить нібито ще одного нашого колегу, якого необхідно врятувати від “ворогів”.

Залишки хмелю у мене зняло в мить) Але що робити, я не знаю. Намагаюся його якось повернути на землю.
Хто призабув: телефонів мобільних немає – ще не придумали в нашій країні, а ті, що на Пирогівській, давно обірвані були, та й залишити його одного стрімко, людей немає, ніч, зима, море, холод)

Годину він по тросу переповзав з кабінки в кабінку – міцний був – і розмовляв сам із собою і тим, кого рятував. У місто ми піднялися годині до 2-3 ночі) пішли до мене додому, щоб відігрітися.

На ранок він нічого не пам’ятав, уривками все. Я ж отримала урок на все життя – не пий, козенятком станеш)))