І жити цією хвилиною
… Це була втіха. Та сама, що прийшла до мене з дитинством, а чоловікові зі мною. Відрада з вражень Петі Бачея, де на піску лежала довга пробка від французького шампанського і часточка лимона, що побілів від морської води. Відрада, де й зараз безтурботність літа, шум голосів та гострий смак життя. Тієї Відради, яка є, і […]
Час лиха мине, туман розсіється
Перші дні квітня у нашій Отраді дощ та туман, але це найкращий час побути наодинці з природою та самим собою. «Сьогодні в Одесі чудовий туман. Біля моря видно метрів 20. Трохи вище, на трасі здоров’я, більш ясно. Коли вже піднімався, побачив гарну перспективу та вирішив зробити це фото. Назвав “Туманне майбутнє”. Адже воно для нас […]
Кожен має улюблені місця з дитинства
Кожен має улюблені місця з дитинства. Або з юності. Або і те, і те – і з походом) Сьогодні була по роботі на Пирогівській, день настільки сонячний і теплий, що відмовити в задоволенні покататися на Канатці не змогла собі) Загалом їжу і згадую історію юності. Не відзначатиму і писатиму імен – усі стали люди дорослі […]
Про дитинство. Про канатну дорогу. І не лише.
Тобі п’ять. Ти ще не знаєш, що це таке — метелики внизу живота, тому що не просто не читала жодного жіночого роману, та й самі ці романи ще не написані і це смішне словосполучення не придумано. Та й тобі самій потрібен ще щонайменше рік, щоб навчитися складати літери в слова без допомоги дідуся і самостійно […]